У популярних серед підлітків соцмережах набули поширення групи під невинними назвами “Синій кит”, “Жовті собаки” чи, наприклад, “Білі фламінго”. Це так звані “онлайн-ігри”, у яких куратори підштовхують підлітків до самогубства, вимагаючи зняти процес на відео. Сьогодні Україну сколихнула нова небезпечна гра – цього разу під назвою “Червона сова”. Підлітків змушують не спати 12 днів та практично перестати їсти і пити.
“Червона Сова”, на відміну від сумнозвісного попередника “Синього кита”, має інші правила. Раніше дитину переконували, що у цьому світі їй робити більше нічого і всім без неї стане краще, а, значить, єдиний вихід – самогубство. У “Червоній сові” дитину запевняють, що після 12 днів без сну та їжі можна зрозуміти сенс життя і стати просвітленим.
За правилами гри, дитина повинна цілодобово знаходитися онлайн, дивитися вночі психоделічні відеоролики, які надсилає куратор, та виконувати будь-які поставлені завдання. Експерти впевнені, що далеко не всі діти знаходяться у групі ризику.
“Це діти, у яких є негаразди в сім’ї, і ці негаразди пов’язані зі складними стосунками між батьками. Це діти, у яких є нещасні стосунки з однолітками: кохання, булінг чи цькування. І дитина відчуває, що у неї немає захисту з боку дорослих, тому вона шукає цей захист у мережі”, – розповідає юрист-кримінолог Анна Маляр.
Головна мета таких небезпечних ігор – це отримання відео самогубств дітей. На чорному Інтернет-ринку такий контент коштує великі гроші. Заради наживи злочинці штовхають дітей на смерть. Крім того, на думку експертів, так звані куратори можуть мати й інші цілі. Наприклад, тестувати різноманітні моделі маніпулятивного впливу.
Попри очевидну небезпеку, яку несуть суїцидальні онлайн-ігри та куратори, які за ними стоять, в Україні такі злочинці не нестимуть жодної відповідальності.
“На сьогоднішній день ККУ встановлює лише відповідальність за доведення до самогубства, там перелічено конкретні способи. Ця стаття на сьогодні не охоплює ті дії і ті прояви, які вже є сьогодні в Інтернеті. Коли відбувається не фактичне доведення, а сприяння. Але у прямому сенсі це не є доведенням до самогубства”, – стверджує юрист-кримінолог Анна Маляр.
Тож, аби врятувати свою дитину від потенційної небезпеки, потрібно стежити за змінами поведінки, приділяти їй достатньо часу, цікавитись її життям. Окрім виконання прямих батьківських обов’язків, експерти рекомендують низку практичних дій, аби захистити дитину від пасток в Інтернеті.
“Як мінімум, необхідно встановити налаштування фільтрів доступу до тих чи інших небажаних ресурсів і, перш за все, пояснювати дитині, що Інтернет – це можливість не лише для спілкування і розваг”, – вважає президент Міжнародного центру протидії кіберзлочинності Олексій Комар.