В Ужгородському замку відбувся літературний перформанс поетеси з Прикарпаття Тані П’янкової та закарпатського письменника Василя Кузана.
“Плач тихіше” – це поетичний діалог двох закоханих.
Літературний вечір проходив у рамках святкування 15-річчя закарпатської газети “НЕДІЛЯ”.
Подібні творчі і унікальні проекти “НЕДІЛЯ” організовує уже декілька років поспіль. Вони – нечувані для Закарпаття, це – яскраве та незабутнє шоу за участі самих авторів, зовсім новий рівень презентації творчого доробку.
Цього разу перформанс також пройшов вишукано і видовищно у романтичній атмосфері старовинного замку, зі свічками, квітами, приємною музикою та аркушами списаних паперів… які поволі спадали на підлогу із рук мистецького дуету.
Присутні відчували емоційний накал, який намагалися донести автори поетичних читань, їхні нерви, відчай, шалену пристрасть. Події ніби розгорталися у реальному часі і всі співпереживали нещасним закоханим, які кидалися, як поневолені птахи, в пошуках внутрішньої гармонії.
Вечір відбувався у вигляді театралізованого дійства, під час якого автори доносили до глядачів свої поетичні думки та емоції найрізноманітнішими способами, за допомогою жестів, декламування, міміки, при цьому почуття показували на грані життя і смерті, коли перед ліричними героями стояв вибір жити чи померти заради кохання, коли від болю хотілося різати вени.
Врешті автори вирішили, що їм не жити порізно…
А ще, музиканти Сергій Соболь, Роберт Голованенко та Михайло Грицик виконали авторські пісні на слова Тетяни П’янкової та Василя Кузана.
Своїми враженнями поділився професор Сергій Федака, висловлені відраз після перфомансу:
– Дуже рідко, коли зустрічається отаке поетичне подружжя, коли не просто він собі поет, а вона – собі, а коли вони кохають один одного віршами. Ми спостерігали такий собі акт інтимності на людях, при тому, що ми були свідками. Це було беспрецедентно – дуже естетично, дуже класно. Кажуть, що у чоловіка і дружини врешті-решт стає однаковою біохімія. Ми бачимо, що у них стає однаковою поетика, однаковий звукопис, однакові рими. Це неймовірно, це було щось за межами…
Фото: Хила Володимир