Найгірше, що досить часто до беззаконня вдаються ті, хто б практично мав захищати мешканців Карпат – лісівники. Таке дикунство викликає обурення серед простих закарпатців, проте спинити його непросто.
Влітку на Тячівщині, на Хустщині та в місті Хуст, мисливці із зареєстрованою зброєю в житлових масивах стріляли качок та фазанів просто поруч із будинками.
Вбивць не спиняло навіть те, що неподалік могли бути діти і вони могли влучити не в птаха, а в людину. Більше того, знахабнілі мисливці в селі Іза мало не побили чоловіка, який викликав поліцію.
У травні в селі Поточок Хустського району місцевий мешканець, що займався незаконним полюванням, поранив пострілом із мисливської рушниці 9-річного хлопчика. Дитина саме збирала гриби. У результаті хлопчик із наскрізним пораненням лівого передпліччя опинився в лікарні. А стрільцем виявився його 47-річний односелець.
Яким чином лісник та депутат, що вбили рись хочуть відмазатись від відповідальності
Буквально кілька тижнів тому мисливці так само на Хустщині вполювали двох вовків. Більше того, вони зі щасливими посмішками та вдоволені влаштували біля мертвих тварин фотосесію і оприлюднили світлини у соцмережах. При цьому наголошували, що врятували курортний Шаян, а також Ракош та Яблунівку від нападу хижаків. Звітували і здобиччю – застреленим самцем вагою 42 кілограма та самкою вагою 35 кілограмів. Але ж вовків у Карпатах і так мало і не було жодного випадку в Закарпатті, аби протягом останніх років вони на когось напали.
Та якщо вовків ще хтось боїться, то чим може налякати людей невинна косуля? На початку листопада на території Карпатського біосферного заповідника самі ж працівники природоохоронної установи вбили бурого ведмедя та оленицю. Зловмисників випадково вистежили співробітники Устеріцького лісництва та намагалися затримати, однак ті втекли. За словами виконувача обов’язки начальника слідчого відділу Рахівської поліції Миколи Ковбаснюка, тварин вбили біля підніжжя гори Піп Іван. При цьому ведмедю було не більше 5 років.
Застрелена рись і розчленований ведмідь: коли на Закарпатті закінчаться міжусобні війни браконьєрів “Випадкові туристи розповіли моторошну історію про те, що на території заповідника ведмідь потрапив у капкан, двоє чоловіків підійшли та застрелили його, обробили тушу, а м’ясо склали у машину, прикривши дровами. Лісники на браконьєрів влаштували засідку на пункті пропуску, але ті кинулися навтьоки назад до заповідника”, – розповів один із лісників.
Щодо олениці, то про неї ніхто нічого не каже, однак тіло тварини знайшли і факт залишається фактом. До того ж косуль на Закарпатті вбивають чи не найчастіше. Зокрема, лише цьогоріч вбивства благородних тварин задокументовано в Синевирі, на Тячівщині, у Сваляві, на Рахівщині. А про яку кількість аналогічних випадків ніхто нічого не знає, залишається лише здогадуватись!
Утім буквально днями трапилося ще більш зухвале вбивство. Працівник Рахівського лісгоспу разом із сином влаштували полювання на занесений до Червоної книги зникаючий вид рисі. При цьому вони ще й виставили світлини зі здобиччю в Інтернеті, аби показати всім свої трофеї з риссю, яка на території нашої держави водиться лише на Закарпатті.
Людей обурив такий факт, тож коментарі до так званого “фото звіту” були вкрай негативними.
“Бог ніколи нікого не йде палицею бити. Вам воздасться!”, – написала одна з користувачок.
“На таких людей треба влаштовувати полювання! Потрібен самосуд”, – зазначила інша.
“Не мають, куди свою енергію подіти? На передову, до хлопців у АТО їх”,- заявила наступна дописувачка.
“Я звертаюся до мисливців. Ви голодні? Ваші діти пухнуть із голоду? Хто вам дав право відбирати життя від невинних. Як тільки земля таких носить?”, – наголосила ще одна жінка.
На жаль, сьогодні у бідних тварин постійно стає менше території для проживання. Але ж саме вони є законними мешканцями Карпат. Не ми, люди, а вони… бо ж дикі тварини були тут набагато раніше за нас. Проте двоногі створіння постійно витісняють братів свої менших із ділянок, де оселяються самі.
Дл чого ж іще й убивати нещасних? У магазинах нині можна придбати м’ясо на будь-який смак. Вибір дуже великий. Але ж ні, треба когось пристрелити самотужки… просто заради розваги. Якщо первісні люди вбивали задля того, аби вижити, то сучасні закарпатці роблять це для того, аби втамувати азарт. Тож не треба потім дивуватися, що природа мститься. Але ж насправді градобої, паводки, зсуви, урагани є навіть не відплатою, а логічним наслідком злочинної діяльності окремих краян проти лісів, які нещадно вирізають їх своїми ж руками, працюючи при цьому на замовників, що нерідко є чиновниками та представниками силових відомств, а також проти тварин, які постійно стають жертвами місцевих деспотів.
Цікавим є і такий факт. Нещодавно міністр МВС Арсен Аваков повідомив, що в Україні зараз нараховується понад мільйон цивільних осіб, що володіють зброєю, з них 763 тисячі 725 – саме мисливською. Тож і не дивно, що наші земляки все частіше виходять на полювання, і стріляють у рідкісних мешканців Карпатських лісів. І спинити це свавілля можемо тільки всі разом, згуртувавшись, не замовчуючи фактів та прізвищ, залучаючи до співпраці громадських активістів та журналістів, аби не дати можливості шкуродерам “відмазатися” від відповідальності хабарами та «магаричами» у вигляді туш тих же безжально вбитих нещасних чотирилапих створінь…
Марина АЛДОН, газета “НЕДІЛЯ”