У четвер, 21 грудня, о 10:30, в с. Заріччя, що на Іршавщині, на фасаді ЗОШ І-ІІ ступенів по вулицю Миру, 51 відкриють меморіальну пам’ятну дошку нашому земляку, учаснику Революції Гідності, закарпатському добровольцю батальйону “Айдар” – Юрію Королю, що поліг в бою за Україну 5 вересня 2014 року на Луганщині. Про це у соцмережі фейсбук повідомляє закарпатський волонтер Віталій Грегор.
Саме в той день, 3 роки тому, 5 вересня 2014 були укладені сумнозвісні “перші” Мінські угоди. Саме з крові кращих синів України почалося так зване “перемир’я” або “режим тиші”. В результаті підступної засідки, влаштованої російськими бойовиками, на шляху Металіст-Щастя, на перехресті повороту на Цвітні Піски, що на Луганщинв, загинули дві групи “Айдару” (“Грізлі” та “Термінатора”) та бійці 80 аеромобільної бригади, що приїхали на підмогу — їх катували, підпалювали, а пізніше довгий час відмовлялися повертати тіла.
Станом на 05.09.2016 р. батальйон “Айдар” опублікував наступний список із 17 своїх бійців, які визначені загиблими в результаті того бою.
Серед них і закарпатський доброволець Король Юрій Васильович “Король” із групи “Термінатора” (полеглого також в тому же бою), 1978 р.н., що проживав в с. Заріччя Іршавського р-ну. Він був похований 1 жовтня 2014 р. в Старобільську як невідомий герой, а 12 лютого 2015 р., після ідентифікації за експертизою ДНК, перепохований на місцевому кладовищі в Заріччі. Вдома лишились 3 дочки — 2000 р.н. та близнючки 2005 р.н.
Указом Президента України від 4 червня 2015року № 311/2015 “Про відзначення державними нагородами України” за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, Юрій Король посмертно нагороджений орденом «За мужність» III ступеня, яку 20 листопада 2015 р. було вручено районною владою жінці загиблого Героя.
Детальніше про той сумнозвісний день 2014 року. Наші бійці добровольчого батальйону “Айдар” потрапили у засідку на трасі “Щастя — Металіст”. Айдарівці зіткнулися з російськими бойовиками, в т.ч. неофашистами із Санкт-Петербурга та чеченськими найманцями. Окупанти підступно встановили на своєму блок-пості прапор України, а почувши, що це “Айдар”, почали масовий обстріл наших бійців, що знаходилися в машинах. В них здетонували бензобаки і боєприпаси, отримавши опіки і поранення, айдарівці уходили в “зеленку” і поле соняшників, але продовжували бій, а тим часом ворог паралельно добивав одиночними пострілами наших поранених.
Точну кількість загиблих у перший день цього т.з. “перемир’я” і досі не встановили: з рештків 33-х тіл людей, що опинилися в морзі Старобільска, ідентифікувати не всіх.
Також відомо, що кілька родин не погодилися з результатами експертиз за ДНК і загиблими своїх рідних не вважають.