Скансен – це музей під відкритим небом, який ще прийнято називати “музей-село”. У Карпатах розташований один з наймальовничіших скансенів України. У місцевості з незвичною назвою “креслення” в Колочаві і знаходиться “Старе село”, а що там дивитися, де випити вина і що фотографувати – читайте далі!
Місцеві розповідають багато легенд про походження назви села, але найцікавіша з них говорить про наступне. Нібито річка, що протікала здавна через селище, була дуже болотистою, тому вода набиралася у взуття та видавала “чавкаючі” звуки. Так і з’явилася назва у річки – Чавка, ну а жителі говорили, що живуть «коло Чавки» відповідно. Таким чином, і у села з’явилася колоритна назва.
Отже, вирушаючи в Колочаву, визначіться з тим, де зупинитися.
Один з варіантів – міні-готель “Ажіо”.
Пообідати і зупинитися можна також в затишній корчмі “Cetnicka stanice”.
У Колочаві ви побачите неймовірний симбіоз кількох культур: гуцульської, угорської, німецької, румунської, чеської та словацької.
Колочаву почали облагороджувати тільки в 2007 році, включаючи реставраційні роботи і монтаж. Тут відтворили кузні, школи, корчму і кілька церков. Особливу роль відвели амфітеатру на 500 відвідувачів.
В цей міні-музей входить паровоз і кілька вагонів. У кожен вагон можна зайти і помацати експонати, що сподобалися, пов’язані з історією вузькоколійок. До речі, туристам дозволяють прокататися на дрезині.
“Колочавський бокораш”
Його ще називають музеєм сплавів, але він знаходиться на реставрації. У музеї “Колочавський бокораш” ви потрапите в справжню обитель лісорубів. Вам точно вдасться сфотографуватися на величезному тартаку і дізнатися всі подробиці про роботу лісорубів тих часів.
Музеї “Радянська школа” та “Чеська школа”
У Чеській школі витає атмосфера чеського періоду в історії Колочави. Школа складається всього з двох кімнат: класу для учнів і опочивальні для вчителів.
Музей “Радянська школа” повністю відображає дух 60-70-х років в історії села Колочава. У школі відновлені шкільна дошка, глобус і навіть журнали з оцінками і прізвищами учнів. Учительська, звичайно, прикрашена червоними прапорами і піонерськими аксесуарами.
У військово-історичному музеї “Лінія Арпада” вас познайомлять з історією Другої світової війни в деталях і предметах побуту. Вам також покажуть бункер-шпиталь і командний бункер, проведуть стежками бойової слави і нагодують польовим обідом в лісі. Загалом, повне занурення гарантовано..
Музей-меморіал “Воїнам – інтернаціоналістам”
У цьому музеї вам розкажуть страшну правду про криваву афганську війну і про те, скільки українців насправді загинуло за придумані ідеї. В афганській війні брали участь близько 2,5 тисяч закарпатців, 57 з них не повернулися додому живими. У музеї зібрані речі та фотографії бійців, а також створена меморіальна дошка в честь загиблих героїв.
“Бункер Михайла Штаєра”
Тут відтворено атмосферу польових умов колочаївців, які боролися з радянським режимом і перебували в складі визвольної групи Михайла Штаєра. Група з 6 чоловік настільки добре маскувалася в лісі, що їх не могли зловити протягом 10 років. Про все це вам і розкажуть в музеї, а також покажуть фільм про бунтарів і нагодують сухпайком в стилі Штаєра.
“Церква Святого Духа” в Колочаві вибудувана повністю з дерева, а всередині зберігаються святині, датовані 18 століттіям. Влада Рад майже повністю знищила будову, але вона була успішно відновлена.
Ольбрахт був активістом і політиком, письменником і борцем за права. У селі йому відкрили пам’ятник, і присвятили цілу експозицію його життя. І все це не за дарма, Ольбрахт став першим, хто написав про Колочаву та її мешканців. Його перу належить твір “Микола Шугай – розбійник”, яке викликало фурор в Чехії, а пізніше і в Україні.
Взимку в Колочаві також весело, адже неподалік знаходяться курорти Міжгір’я та Ізки, що дозволяє освоювати нові карпатські схили.
Вхід на територію музею для дорослих становить 50 гривень, а для дітей – 20.
Час роботи: до 19.00.
Як ще зрозуміти історію, якщо не доторкнутися до неї своїми ж руками?