Лунченко Валерій Валерійович набув депутатських повноважень 27 листопада 2014р., обраний по списках політичної партії «Народний фронт», повідомляє Дзеркало Закарпаття.
Розпочав своє голосування Лунченко В.В. у Верховній раді 8 скликання проголосувавши «ЗА» за проект Постанови про надання згоди на призначення Президентом України Луценка Ю.В. без юридичної освіти на посаду Генерального прокурора України (№4654) за основу та в цілому. (http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radan_gs09/ns_golos?g_id=7284). Завдяки такому голосуванню, Лунченко В.В. та його команда можуть бути впевненими у лояльному відношення органів прокуратури до їх діяльності, в межах всієї каденції, тобто, в такий спосіб створили для себе своєрідний імунітет від переслідувань.
У правовій державі перед законом усі мають бути рівні. Всі пам’ятаємо «Основну вимогу Майдану», за реалізацію якої віддали свої життя Герої Небесної Сотні — скасування депутатської недоторканості у депутатів ВРУ та суддів всіх рівнів, Президента. Лунченко В.В. є одним із 156 депутатів ВРУ який голосував «ЗА» проект Постанови про ЗНЯТТЯ з розгляду законопроекту про внесення змін до Конституції України (щодо недоторканності народних депутатів України та суддів) (№1776/П3), в результаті чого Закон не був прийнятий. Таким чином, українці можуть подякувати цьому депутату, завдяки якому депутати ВРУ залишаються бути недоторканими. З моральної точки зору, депутати не хочуть стати на один рівень з громадянами і відчути, що ми живемо в тій самій системі, в якій живуть вони. Вказана недоторканність захищає всіх справжніх корупціонерів, тому лише скасування недоторканності є вкрай необхідним та першочерговим завданням дієвого реформування судової системи і всієї системи української влади. Голосування за посиланням http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radan_gs09/ns_golos?g_id=15112
Не можна забувати, що Лунченко В.В. був одним з 59 депутатів, що підписали подання, на підставі якого Конституційний суд України скасував статтю 368-2 Кримінального колексу Українипро незаконне збагачення, що зобов’язувала держслужбовців давати пояснення про джерела їх доходів і доходів членів їх сімей. Нагадаємо, що кримінальну відповідальність за незаконне збагачення в Україні запровадили у 2015 році. Це було однією з вимог ЄС на виконання Плану дій з візової лібералізації, а також одним із зобов’язань України перед МВФ, закріпленим меморандумом https://censor.net.ua/ua/news/3114517/staly_vidomi_imena_deputativ_z_initsiatyvy_yakyh_ks_skasuvav_pokarannya_za_nezakonne_zbagachennya
Також, народний обранець відзначився увійшовши у «ТОП 20» найбільших «кнопкодавів» Верховної ради України. Чи то по своїй необізнаності, чи зухвалості, чи відчуваючи свою безнаказаність Лунченко В.В. зневажаючи закони України, які вимагають особистого голосування депутатом за той чи інший закон, Лунченко В.В. «кнопкодавить» не заперечуючи цього. В такий спосіб, народний депутат України фактично підробляє результати голосування, самостійно, замість свого колеги – депутата, приймаючи рішення «За» або «Проти» голосувати за той чи інший закон (https://zakarpattya.net.ua/News/138333-Zakarpatski-nardepy-vid-Narodnoho-frontu-Lunchenko-i-Sochka-uviishly-do-chysla-naibilshykh-knopkodaviv-VR)
Зовсім «свіжим» голосуванням Лунченка В.В. є голосування «ЗА» законопроект про «зелений тариф» разом із правкою, яка передбачає, що домашні сонячні електростанції можуть розміщувати сонячні панелі тільки на дахах та фасадах будівель. Це було зроблено законом 8449-д, правка номер 24, автор О. Домбровський (БПП). При чому правка ставилася на голосування двічі. Завдяки депутатам ВРУ, в т.ч. Лунченку В.В., наразі постраждають тисячі українських сімей які вже почали будівництво, адже заборона вступає у дію негайно, з моменту публікації закону. Це втрачені тисячі та десятки тисяч доларів для таких українців, які заплатили аванси. Від такого «подарунку» закриються сотні невеличких фірм, бізнесом яких було будувати ці дрібні СЕС. У той же час, цей же Закон дозволяє і далі до 2020 року будувати непотрібні нашій енергетиці гігантські сонячні станції на півдні України по «зеленому» тарифу втричі більше, аніж у Німеччині. Лідером таких будівництв є ДТЕК Рената Ахметова, який планує до кінця року збудувати декілька сотень МВТ потужностей, отримати цей високий «зелений тариф» (5,4грн) і працювати із ним до 2030 року». https://konkurent.in.ua/publication/40059/ukraintsyam-zaboronili-buduvati-domashni-sonyachni-elektrostantsii-na-zemli/.
Також, «народний депутат» є лобістом компаній-забудовників міні-гес на р.Ріка, Хустського району в інтересах яких, його ставлеником головою Хустської райдержадміністрації Назарієм Павлієм було видано розпорядження, яким надано дозвіл цим компаніям на розробку документації. Через деякий час, в результаті громадського невдоволення, масових протестів, отримання екологічний висновків про невідворотну шкоду такого будівництва екології регіону – відповідне розпорядження скасоване https://www.bbc.com/ukrainian/features-40641403
У Закарпатському регіоні Лунченко В.В. представляє інтереси ще одного із олігархів, а саме російського мільйонера Олега Дерипаска. Не зважаючи на те, що депутат Верховної ради України не має повноважень укладати договори на ремонт чи будівництво доріг, одноособово не визначає перелік доріг де буде здійснювати ремонт, не визначає підрядників, у нашому випадку ми бачимо зовсім іншу картину – особистий контроль депутатом ходу будівництва доріг по виборчому окрузі №71, в якому він збирається балотуватися. З офіційних сайтів держустанов, можемо побачити, що із 295 мільйонів гривень вартість робіт дороги державного значення Н-09 Мукачево – Львів несподівано дійшла до позначки уже у 379 млн гривень. І виконуватиме їх не переможець тендеру ТОВ «ТЕХНО-БУД-ЦЕНТР», а фірма «ШБУ-77», власником якої є російський олігарх О. Дерипаска.
Служба автомобільних доріг Закарпаття дискваліфікувала ТОВ «ТЕХНО-БУД-ЦЕНТР» через нібито протерміновані документи, повідомивши про анулювання переможця та відхилення тендерної пропозиції на сайті «Прозорро».
З дозволу Лунченка В.В., не дочекавшись тендеру, отримання дозволу на проведення робіт та ще НЕ підписавши договір, як вимагає чинне законодавство, поточний ремонт дороги державного значення Н-09 Мукачево – Львів на ділянці км 2+800 – км 21+120 (від Мукачева до села Сільце Іршавського району) розпочалося фірмою «ШБУ-77». Такі протиправні дії не заперечує і депутат ВРУ, який виїхавши на місце — лобіює ці роботи https://zaxid.net/na_zakarpatti_remont_dorogi_derzhavnogo_znachennya_pochali_do_provedennya_tenderu_n1478262
Не вкладається у логічне розуміння те, що Служба автомобільний доріг у Закарпатській області погоджується на суттєво збільшення вартості ремонту: якщо 1 кілометр дороги Н-09 становив приблизно 16 мільйонів, то зараз ту ж роботу виконуватимуть уже за більш ніж 21 мільйон гривень, тобто кожен кілометр виріс у ціні на 5 млн. грн. За декілька місяців фірма «ШБУ-77» стала найоплачуванішим дорожнім підрядником у Закарпатській області, на ремонт доріг області фірма Дерипаски отримала із державного бюджету України ПІВТОРА МІЛЬЯРДА гривень. Натомість іншим підрядникам держава роками не виплачує мільйонні борги за вже виконані роботи.
Варто зазначити, що цю ж ділянку з економією у 2016 році мала ремонтувати буковельска фірма «ПБС», яка й перемогла у тендері. Адже запропонувала ціну, на 40 % нижчу аніж існуюча. Але навіть попри це, Закарпатська САД незаконно розриває в односторонньому порядку договір з «ПБС» і оголошує повторний (подвійний) тендер. Вочевидь, саме цим і зумовлений позов фірми до Івано-Франківського суду, за яким суд був заборонив ремонт дороги Мукачево-Рогатин.
Попри зелене світло від генпрокурори, правоохоронні органи закривають на відповідні «схеми» очі.
Відзначився Лунченко В.В. і лобіюванням дотацій із держбюдету щодо підтримки фундукового бізнесу. Як секретар комітету Верховної ради України з питань аграрної політики та земельних відносин завдяки хорошим зв’язкам у Держгеокадастрі Закарпатської області на «потрібних» людей виділено сотні гектарів земель у Іршавському районі (близько 750 га), у Хустському районі Закарпаття (близько 50 га), з розрахунку по 2 га на особу, на яких вже висаджений фундук. Прикро від розуміння того, що прості закарпатці стоять у чергах на отримання клаптиків земельних ділянок ( по 0,10-0,20 га) десяток років, а потрібні люди за декілька місяців отримують по 2 га.
Віце-президент ВГО «Українська горіхова Асоціація» Геннадій Юдін у одному інтерв’ю журналістам зазначив, що у 2017 році виділено 300 мільйонів гривень на компенсацію, що закладено ВРУ у держбюджеті, рішення прийняте на рівні Кабміну. За декілька останніх років показники фундука та горіха виросли настільки, що обігнали всі українські сади за площами насаджень – за офіційною статистикою було посаджено 1843 га. На західній Україні заклали у 2017 році — 250 га італійського фундука.
«Права рука» Лунченка В.В. – депутат Закарпатської облради Білецький Мирослав Золтанович разом із батьком народного обранця Лунченком Валерієм Дмитровичем є співзасновниками Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРПАТСЬКІ ЗОЛОТІ ГОРІШКИ» (код ЄДРПОУ 40280546), перевірити інформацію може кожен бажаючий за посиланням https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch, які отримують мільйоні дотації з держбюджету на розвиток бізнесу.
Як ми бачимо, народний депутат займається тим, що є економічно цікавим та вигідним, що приносить прибуток.
Як же втриматися на такому плідному місці – депутата ВРУ?
Для цього є «рідний» Хуст та Хустський район, який з держбюджету за час каденції трохи реставрований, трохи відремонтований, фірмами-підрядниками з кола оточення народного депутата. Зауважимо, що після обрання вказаного депутата народним, всі «старі» будівельні організації усунуті від будівництва об’єктів регіону, і тендери «виграють» фірми, засновниками яких є наближені до депутата люди, вартість їх послуг, виконання ними робіт є завищеною у декілька разів.
Побоюючись втратити свої позиції основному опоненту – Віктору Балозі, Лунченко В.В. «домовившись» з ним та запропонувавши вигідну угоду, переконав останнього не висувати свою кандидатуру по округу №71, і пообіцяв всіляко сприяти у організації агітації за Павла Балогу по іншому окрузі Закарпатської області.
Після розпуску Президентом України В. Зеленським українського парламенту, Валерій Валерійович задіяв всі сили, задля переконання виборців голосувати за «Лунченка». Найнято групи агітаторів, яким зі слів цим же агітаторів, оплачується день роботи від 500 грн. до 1000 грн., які наразі об’їздили всі населенні пункти виборчого округу №71 із агітацією за чинного депутата В.В.Лунченка. Проведено зустрічі зі всіма сільськими та селищними головами округу, задіяно у агітацію весь адміністративний ресурс, посадовців всіх рівнів, на сотні тисяч гривень закуплено подарунки для шкіл, садочків, амбулаторій, відділень укрпошти, а саме: побутову техніку, комп’ютерну техніку, телевізори, спортивний інвентар, медичні аптечки, які вручаються громадам під час зустрічей депутата з виборцями.
Мріючи залишитись на посаді та знаючи відношення людей до різного роду подарунків, депутат задіяв всі можливі ресурси.
Але, ми всі дорослі люди, і розуміємо, що кошти з бюджету, спрямовуються тим регіонам, які частину скеровують наверх у вигляді «відкатів» і округам, депутати від яких є «відданими» та голосують за «потрібні» верхівці влади закони.
Зачасту, ці голосування здійснюються на користь того чи іншого олігарха, і жодного відношення до покращення життя простих українців не мають, а навпаки, завдяки цих схемам, з бюджету виділяються мільйонні суми приватним компаніям.
Якщо хочемо змін, необхідно переформатувати владу новими людьми, які не були у владі та не причетні до корупційних схем. Вибір за нами, і зробивши його у виборчому бюлетні не оскаржтеся наступні 5 років, що Вам так важко живеться. Далі буде.
Довідково:
Валерій Лунченко у 2012 р. обраний народним депутатом ВР за списком блоку Юлії Тимошенко (БЮТ-БАТЬКІВЩИНА), тривалий час поєднував роботу нардепа та голови Закарпатської ОДА. У 2015 році обраний до ВР вже за списками «Народного Фронту» Яценюка, лобіював спорудження каскаду мін-ГЕС на Хустщині, » тендерні скандали» з ПБС. У 2019 році ярий «прихильник» кандидата в президенти Петра Порошенка, один з «підписантів» подань до Конституційного суду про скасування кримінальної відповідальності за незаконне збагачення та відміну Указу Президента Зеленського про дострокові вибори Верховної Ради України, один з найбільш відомих «кнопкодавів»