Курс валют НБУ: USD: 26.75521 | EUR: 31.26079

Z-Group

Якими були герб і печатка села Кушниця? (Фото)

 Стрічка новин
  • Суд Ужгорода взяв дівчину-водія Porsche під варту без права застави Вчора, 17 червня, Ужгородський суд взяв під варту і без права внесення застави 21-річну дівчину-водія Porsche Cayenne, яка вчинила ДТП з тяжкими наслідками. Про це повідомила прес-служба управління Нацполіціі Закарпатської області. Слідчий...
  • З’явилися фото жахливої ДТП з Porsche в Ужгороді У поліції Закарпаття розповіли подробиці страшної аварії, яка сталася в Ужгороді за участю Porsche Cayenne і Ford Focus. ДТП сталося вчора, 15 червня, приблизно о 19:15 в Ужгороді по вулиці Слов’янська. Встановлено,...
  • Допомога потерпівшому в ДТП Звертаємося до всіх небайдужих людей. Просимо фінансової допомоги для нашої колеги Медвецької Любові Юрівни, в якої син Медвецький Йосип Йосипович 1982 року народження, повертаючись додому із заробітків потрапив в жахливе...
  • 10 місць у Карпатах, де варто побувати цього року Карпати – це не тільки мальовничі гори, густі ліси, красиві природні ландшафти, але і м’який клімат у поєднанні з цілющими властивостями мінеральних джерел. Ми вибрали “десять точок” на карті Карпатського регіону,...
  • 5 закарпатських Instagram-блогерів, за якими варто спостерігати Цікаві, пізнавальні, надихаючі та творчі – Instagram-акаунти, за якими хочеться спостерігати, якими хочеться надихатися та пишатися, що такі круті люди живуть поряд з нами. Соціальна фотомережа Instagram — це цілий простір натхнення...
Якими були герб і печатка села Кушниця? (Фото)
Січень 22
11:50 2018

Село Кушниця розташоване в долині річки Боржава та її притоки Кушниця за 37 км від районного центру Іршава. Залізнична станція знаходиться на вузькоколійній дорозі. Через село проходить автошлях Свалява – Хуст. Населення – 4682 особи.

За народним переказом, в урочищі, яке називається Ковачеве поле, поставив свою кузню (курінь) перший житель села – коваль, який кував зброю для Броньківського замку. Це місце, де Ковачівський потік впадає в річку Боржава в урочищі Дануха. Угорська назва села Kovacsrejt у перекладі означає кузня на кошениці. На південній околиці в урочищі Ковачеве поле, де проходили меліоративні роботи, було виявлено фрагменти кераміки, які свідчать про те, що в цій місцевості існувало поселення доби бронзи (ХІІІ–ХІV ст. до н. е.). Поруч на підвищенні в урочищі Грунь знайдено кам’яну шліфовану сокиру «свідка», що походить з новокам’яної доби ІV–V ст. до н. е.

Перша згадка про Кушницю зафіксована в письмових джерелах 1318 року. Пізніше королева Єлизавета подарувала Керецьки й Кушницяю синам воєводи Станіслава з умовою, що вони вноситимуть у її казну половину податку від овець. У 1389 році Кушниця разом з іншими селами приборжавської долини були подаровані угорським королем Ласлом ІV володарям Мукачівського замку.

Про те, що в часи князя Федора Корятовича (1393–1414) проходив процес заселення окремих частин Березького комітату, свідчить одна з грамот, у якій ідеться про скаргу представників роду феодалів Довгаїв на те, що Федір Корятович незаконно відібрав у них «кенезейство», тобто право заселення сіл Керецьки й Кушниця (Mihaly,142).

Як відомо, за правилами геральдики в образ герба села чи міста у ХVІІІ ст. вставляли елементи зі старих печаток. Я ознайомився зі старим гербом с. Кушниця за печаткою ХVІІІ ст. в книзі Геральдика Закарпаття. Там зображена куля в основі двораменного хреста. У мене виникло запитання, що це означає. Адже куля на хресті зустрічається на православних образах. Наприклад, Богородиця держить на колінах маленького Ісуса, у якого в руках куля з хрестом. Це символ влади. Невже автори кушницької печатки у ХVІІІ ст., а це, можливо, бирів-староста села та священик, просто взяли її з ікони, яка могла бути в кушницькій церкві? Храмовий празник і назва церкви – Щасливе Різдво Діви Марії (дослівний переклад з угорської напису на кадастровій карті 1865 року).

А яка прив’язка печатки до історії чи ландшафту села? Тож глянемо на кадастрову карту Кушниці 1865 року. У західній частині села Кам’яний потік під горою Кругла впадає в річку Боржава і є її правою притокою. Крім того, у межах кушницьких сільських земель у Боржаву впадають ще потоки Кривий та Бистрий як праві притоки та ліва притока – потік Кушницький, у який з півночі впадає потік с. Лисичево. Уже після цього Боржава стає повноводною навіть улітку.

Річка омиває з лівого берега урочище Дуброва. Гора Кругла має вигляд півкулі, під якою впритул протікає Боржава. Отже, є один елемент печатки – круг, узятий від назви гора Кругла.

А з якої причини на печатці міг з’явитися двораменний хрест? Можливо, кушницький батюшка, який добре знав латинь, а також історію релігії, трактував назву річки Боржава – це річка Боржівоя правителя Чехії, князя Боржівоя, що був першим чехом, котрого похрестив Методій/Мефодій. Розглянемо назву Боржава: корінь слова – Борж, а закінчення – ава, як і в чеських річок. «Аква» в перекладі з латинської – вода. Отже, Боржава – це річка Боржівоя.

У період розквіту Великоморавської держави (правління Святоплука, 871–894) частина Закарпаття разом зі Словаччиною, можливо, входила до її складу або принаймні була у сфері впливу цієї держави. Ознайомившись з історією правителя Чехії, князя Боржівоя, священик міг думати: доказом, що назва річки Боржава може походити від назви правителя Чехії, князя Боржівоя, за правління якого святий Іоан хрестив Чехію. Бо назва Боржівой має корінь Борж. Тож другий елемент кушницької печатки – хрест – міг з’явитися від трактування назви річки Боржава. Мабуть, тому основою в старій печатці села Кушниця у ХVІІІ ст. є зображення греко-католицького двохраменного хреста. А круг на печатці – від назви гори Кругла.

Наступний доказ зв’язку з історією про князя Боржівоя. Добудували розпочату в 1835 році кушницьку греко-католицьку кам’яну церкву в 1865-му. У завершальний проект барочного храму внесли зміни: міняли форми турі вище дзвіниці під хрестом. Зважаючи, що попередня дерев’яна церква 1682 року будівництва, мала готичне завершення, а також знаючи історію села й назву річки Боржава – від князя Боржівоя, інженер-архітектор за побажанням батюшки храму Михайла Мустяновича вніс зміни в барочний проект. Новий образ турні – це шолом князя із закритим-захищеним латами із прорізами на очах і лиці, які носили хрестоносці. В образі турні нижче хреста є шоломом, а ще нижче фальшиві вікна закриті жалюзі.

Однак в Інтернеті один з авторів висуває версію, що назва річки Боржава в перекладі з чуваської мови означає холодна вода. Слово «пар» означає лід, а слово «шава» – вода. Разом слово «паршава» означає холодна вода. У той же час Латориця (лутра) в перекладі з чуваської мови означає низький. А румунською мовою «лотру» перекладається як бистрий. Інший приклад – назва річки Лаборець. З фортеці Унг-Унгвар відступив князь Лаборець з дружиною, який, за твердженням угорського літопису «Геста Гунгарорум», був підлеглим болгарського хана Салана (очевидно, царя Семіона). Угорські війська наздогнали Лаборця в східній Словаччині й, за народним переказом, стратили на березі річки Свіржави, яка з того часу стала називатися Лаборець. У ХVІІІ ст., коли було прийнято образ кушницької печатки, наш земляк Венелін-Гуца ще не написав історію Болгарії. Це відбулося наприкінці ХІХ ст. Інтернету не існувало. Тож бирів-староста села та священик кушницької церкви по-своєму переклали назву річки Боржава на честь правителя Чехії, князя Боржівоя.

Можливий ще один варіант-гіпотеза, чому на печатці села у ХVІІІ ст., а пізніше й сільського герба, на вершині кола був хрест. Село Кушниця вже наприкінці ХVІІІ ст. славилось обробітком каменю-пісковику, вироби з якого, особливо хрести, розвозили не лише по Марамороській жупі, але й за її межі. Камінь-плити пісковику добували й обробляли в урочищах Ясенова, Кичірки, Баня, Квасівський, Плитя, Ковачіський потік, а пізніше і в урочищі Потік, починаючи з кінця XVIII ст. і до 1940 року. На обробітку було зайнято спочатку 20, а пізніше до 40 осіб.

Камені різної форми для підлог у церквах, школах і коридорах, доріжки, квадрати, прямокутної форми, пам’ятники і хрести християнам, зроблені в с. Кушниця. Тут працювали майстри різних національностей: німці, словаки, угорці, українці, євреї. Тож бирів-староста села та священик кушницької церкви з цього ремесла, яке в той час славилося навіть за межами Марамороської жупи, узяли як основний елемент на печатці хрест.

Наведені вище докази, на основі чого у ХVІІІ ст. було прийнято образ печатки, будуть повніші, якщо доповнити їх основними подіями, що відбувалися у верхівях р. Боржави і в с. Кушниці безпосередньо. За народним переказом, у 1717 році Кушницю захопили кримські татари/песиголовці, одягнуті в собачі шапки, які приїхали на конях через Торунський перевал. У селі в дерев’яній хаті навпроти церкви знаходився штаб татар. Завойовники грабували селян. Забирали худобу і людей. На малій дерев’яній церкві був невеликий дзвін, який сповістив про напад. Жителям удалося зняти і сховати цей дзвін, що називався «тройним», під млином.

У 1746 році село Кушниця згадується у зверненні Петра Добра до єпископа Мукачівської греко-католицької єпархії М.Олшавського «Про причини розповсюдження православ’я серед румун».

У 1778-му вийшло цісарське розпорядження Йосипа ІІ про контрактацію. Оселі, які були поодиноко розміщені, стягували в долину й кожному двору виділялася земля: на будівництво житла діставали від егера до 6 орл. Селян зселяли із зимівок-хуторів у село. Вищеназвані події, а також високі податки, стихійні лиха, хвороби не проходили безболісно для жителів Кушниці.

Отже, авторами образу кушницької печатки, у якій є і великий ідеологічний зміст, можливо, є не лише бирів-староста села та священик кушницької церкви, але й керівництво Мукачівської греко-католицької єпархії. Імовірно, вони не взяли її з ікони, а художньо й чітко прив’язали зображення на печатці у ХVІІІ ст. до історії та топоніміки, можливо, ремесел та ландшафту села, а також закріпили греко-католицьку віру у вигляді двораменного хреста в основі круга. На круглій печатці по периметру є напис латинськими буквами, що в перекладі означав: Кушниця, сільська печать, 1780. Усередині печатки зображено двораменний хрест в основі круга.

Щодо кольорів старого герба Кушниці, то фон був червоний, середина двораменного хреста – біла, куля могла бути зеленою, тобто кольори взяті з угорського герба.

На сайті про село Кушниця я ознайомився із сучасним гербом села. Швидше за все, автор не знав розшифровку старого герба, тож запозичив і переосмислив окремі деталі з печатки села Кушниця кінця ХІХ ст., на якій усередині зображено герб Угорщини.

За словами місцевого краєзнавця М.Мінського (Мінца), у кушницькій греко-католицькій церкві зберігалися рукописні книги, де були записані події за два останні століття. У 1948 році науковець з Москви для вивчення забрав і не повернув у село ці унікальні книги. Він залишив розписку про повернення вищеназваних рукописів кураторові церкви Андрію Гецко. Моїм землякам, кушнянам, які у 2018 році відзначатимуть 700 років першої письмової згадки про с. Кушницю, думаю, буде цікаво віднайти в архівах втрачену історію свого села, яку добре знали їхні предки.

Василь ГЕЦКО, архітектор, м. Ужгород
Герб за печаткою у ХVІІІ ст. та сучасний

Герб за печаткою у ХVІІІ ст. та сучасний

Копія з метрики с. Кушниця з печаткою 1896 року

Довідка з печаткою 1943 року

Карта с. Кушниця

Знайшли помилку? Тоді виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Читати також


0 коментарів

Немає коментарів!

Наразі немає коментарів, хочете ви додати його?

Напишіть коментар

Напишіть коментар

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

Стрічка новин

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: